Сталий розвиток — концепція про необхідність встановлення балансу між забезпеченням потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Основою його керованості є сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний.
Необхідно налагодити життя тих людей, які користуються надмірними ресурсами, а також екологічні можливості планети відносно використання енергії. Розміри і темпи росту населення повинні відповідати виробничому потенціалу глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Концепція сталого розвитку з’явилась в результаті об’єднання трьох основних складових: економічної, соціальної та екологічної.
* Економічна складова передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів, експлуатацію природо-, енерго- та матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції і переробку відходів.
* Соціальна складова спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу його життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання.
* Екологічна складова має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Основна увага приділяється збереженню можливостей до самовідновлення та адаптації таких систем до змін. Надмірне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та втрата живих організмів скорочують здатність екологічних систем до самовідновлення.